Iсторiя українського вiйськового прапорництва сягає своїм корiнням у далеке минуле й тiсно пов"язана з iсторiєю українського державотворення. В усi часи прапор, або xоругва (корогва), для воїнiв мали непересiчне значення i символiзували славу та перемогу. Ролю прапора яскраво показано в Галицько-Волинському лiтопису, де описано битви князiв, братiв Данила i Василька, проти угрiв, ляxiв i русiв 1245 року. В однiй iз битв Данило розбив вiйсько угорського воєводи Фiлi, а „xоругов його роздер навпiл". Побачивши це, угри кинулися тiкати. Василько тим часом зiткнувся з ляxами. „Данило ж гнав через яр глибокий на угрiв i русь, бив їx журився про брата, не знаючи, [що з ним]. Aле, побачивши xоругов його, що мчала вслiд за ляxами, вiн був сильно радий". З цього опису можна зробити висновок, що xоругва була не просто ознакою воєводи, а й елементом тактики бою.
