Ювілей публіциста і літературознавця Юрія Лавріненка, який одним із перших привернув увагу світової спільноти до трагічних подій в українській літературі, торік відзначили переважно в наукових колах зарубіжжя. Втім, невисвітленими залишилися подробиці кримінальної справи архівного спецфонду колишнього КДБ, за якою він отримав п"ятирічний термін позбавлення волі. Його фундаментальна праця — антологія "Розстріляне Відродження" — найповніше увібрала історію піднесення, розквіту та визнання української літератури, її руйнацію, фізичне знищення і штучне забуття митців. У роботі над документальною розповіддю Лавріненко свідомо вдався до мистецького критерію, поставивши за мету опрацювання всіх доступних джерел. І коли було переглянуто стоси періодики, роботи, опубліковані по обидва боки океану, розшукано рідкісні видання, підготовлено публікацію спогадів і рукописів, автор дійшов висновку, що "літературу цього періоду треба шукати не в нових книжках, а в сексотських слідчих архівах НКВД, у судових справах воєнних і спеціальних колегій Верховного суду в Москві та їхніх філій по провінціях імперії.
