The aim of the study was to determine the dependence of morphogenetic reactions of wheat callus tissues to content of syntetic growth regulators of auxin nature (picloram, dicamba) in the nutrient medium. Apical meristems of Triticum aestivum wheat werethe primary explants for callusogenesis. Basic culture medium MS supplemented by vitamins of Gamborg, dicamba at different concentrations (0.2, 0.4, 0.6 mg/l), and picloram (0.16; 0.25; 0.5 mg/l) was used for regeneration. It was established that dicamba at a concentration of 0.2 mg/l is the most effective for production of regenerants. It was also observed that at the concentration of 0.16 mg/l picloram there are the formation of the greatest number of morphogenic zones (60%) and a significant amount of plant-regenerants. Increased concentrations of picloram to 0.25 mg/l and 0.5 mg/l caused a decrease in the number of morphogenic islands: in the first case, 10%, and the second - 36.4%. Among the described options the MS medium supplemented with 0.5 mg/l 6-benzylaminopurine and 0.16 mg/l picloram was the most effective. Shoots obtained from callus culture were capable to form roots in vitro and adapt to septic conditions. Regenerated plants when cultivated in greenhouse showed high viability (over& 75%) and reached the generative phase.
Метою дослідження було встановити залежність морфогенетичних реакцій калюсних тканин пшениці від вмісту в живильному середовищі синтетичних регуляторів росту ауксинової природи (піклорам, дикамба). Первинними &експлантами для калюсогенезу слугували апікальні меристеми пшениці Triticum аestivum. Для регенерації використано базове живильне середовище MS, доповнене вітамінами за Гамборгом, різними концентраціями дикамби (0,2; 0,4; 0,6 мг/л) та піклораму (0,16&; 0,25; 0,5 мг/л). Встановлено, що для одержання регенерантів найефективнішою є дикамба в концентрації 0,2 мг/л. За концентрації 0,16 мг/л піклораму спостерігається утворення максимальної кількості (до 60%) морфогенних осередків, а також значної кіль&кості рослинегенерантів. Збільшення концентрації піклораму до 0,25 мг/л та 0,5 мг/л спричинювало зменшення кількості морфогенних зон: у першому разі на 10%, а в другому - на 36,4%. Серед описаних варіантів найефективнішим є середовище МS, доповнене 0&,5 мг/л 6-бензиламінопурину і 0,16 мг/л піклораму. Одержані з культури калюсу пагони здатні утворювати корені in vitro та адаптуватися до септичних умов. Рослини-регенеранти за культивування в умовах захищеного ґрунту виявляють високу життєздатність &(понад 75%) і досягають генеративної стадії розвитку.
Целью исследования было установить зависимость морфогенетических реакций каллусных тканей пшеницы от содержания в питательной среде синтетических регуляторов роста ауксиновой природы (пиклорам, д&икамба). Первичными эксплантами для каллусогенеза были апикальные меристемы пшеницы Triticum aestivum. Для регенерации использована базовая питательная среда MS, дополненная витаминами по Гамборгу, различными концентрациями дикамбы (0,2; 0,4; 0,6 мг/&л) и пиклорама (0,16; 0,25; 0,5 мг/л). Установлено, что для получения регенерантов наиболее эффективной является дикамба в концентрации 0,2 мг/л. При концентрации 0,16 мг/л пиклорама наблюдается образование максимального количества (до 60%) морфогенн&ых очагов, а также значительного количества растений-регенерантов. Увеличение концентрации пиклорама до 0,25 мг/л и 0,5 мг/л вызывало уменьшение количества морфогенных зон: в первом случае на 10%, а во втором - на 36,4%. Среди описанных вариантов наи&более эффективной является среда МS, дополненная 0,5 мг/л 6-бензиламинопурина и 0,16 мг/л пиклорама. Полученные из культуры каллуса побеги способны образовывать корни in vitro и адаптироваться к септическим условиям. Растения-регенеранты при культиви&ровании в условиях защищенного грунта проявляют высокую жизнеспособность (более 75%) и достигают генеративной стадии развития.
