У статті здійснена спроба аналізу наукового потенціалу краєзнавства. Простежується розвиток наукового складника краєзнавства від XVIII ст. до сьогодення. Особлива увага приділяється розвитку наукової тенденції в краєзнавстві під час організаційного утвердження краєзнавчого руху (20-ті роки XX ст.). Аналізуються шляхи інтенсифікації когнітивної функції сучасного краєзнавства, його подальшого розвитку як наукової галузі.
Згадуються вчені Університету Св. Володимира М. Грушевський, П. Тутковський.