Ця стаття присвячена опису, аналізу та узагальненню особливостей організації і тактики кавалерійських частин армій античних держав Північного Причорномор"я: Ольвії, Херсонесу, Боспору. Автор упевнений, що основою збройних сил цих держав було громадянське ополчення - вільні, економічно незалежні землевласники, наділені найширшим обсягом політичних і соціальних прав чоловіки - повноправні громадяни. В монархічному Боспорі поширилася практика залучення значної кількості найманих контингентів, що утримувалися за рахунок прибутків царської скарбниці та спеціального прямого податку. З контингентами важкоозброєної піхоти - гоплітами або мечниками-тюреофорами взаємодіяла кіннота. В класичний та елліністичний періоди в складі античних армій Північного Причорномор"я були представлені контингенти легкої (стрілки-токсоти) та важкої (аконтісти та списоносці) кінноти. У римський період принаймні на Боспорі фіксується формування загонів катафрактної кінноти, зразком для
якої слугувало озброєння і тактика сарматської кочової знаті аспургіан, сіраків, аорсів тощо.
