У статті розглядаються основні зобов"язання сторін відповідно до Кентерберійського договору 1416 р., домовленостей з герцогом Бургундським 1419 р. та миру в Труа 1420 р. Переважно це зобов"язання зі створення воєнних союзів, що відображають як особливості тогочасного права, що регулювало відносини між державцями, так і особливості тогочасного розуміння безпеки. Зокрема, Кентерберійський договір цікавий тим, як формулює звинувачення у загрозі миру з метою обгрунтування дій сторін договору. Домовленості з герцогом Бургундським попередньо встановлюють умови майбутнього миру між Англією і Францією та створюють союз, покликаний сприяти реалізації відповідальності за вбивство попереднього герцога. Найбільш важливий з розглянутих, мирний договір в Труа, передбачає союз двох держав, Англії і Франції, під владою одного монарха, але не їх об"єднання в одну. Проте деякі положення цього договору могли б із часом бути використані для того, щоб вжити заходів у напрямку подальшого зближення внутрішніх правопорядківАнглії і Франції і об"єднання двох держав.
The article gives an outline of the main undertakings of the parties under the Treaty of Canterbury of 1416, the agreements reached with the duke of Burgundy in 1419 and the Peace of Troyes of 1420. Those a&re mostly the undertakings creating military alliances, which reflect both the peculiar features of the law of the epoch regulating the relations of princes and the special features of the meaning of security pertaining to the epoch. In particular th&e Treaty of Canterbury is of interest because of its way to formulate an incrimination of the threat of peace with the purpose to justify the actions of the parties to the treaty. The agreements with the duke of Burgundy set in advance the terms of t&he future peace between England and France and establish the alliance aimed at facilitating the implementation of responsibility for the murder of the former duke. The most important of the treaties discussed, that of peace of Troyes, foresees the al&liance of the two kingdoms, England and France, under the power of one monarch, but not
their union in one state. Some provisions of the treaty, though, could be used with time with the view of taking steps to bring the domestic legal orders of Engl&and and France further together and to unite the two states.
В статье рассматриваются основные обязательства сторон согласно Кентерберийскому договору 1416 г., договоренностям с герцогом Бургундским 1419 г. и миру в Труа. Преимущественно это обязате&льства по созданию военных союзов, которые отражают как особенности тогдашнего права, регулирующего отношения между государями, так и особенности тогдашнего понимания безопасности. В частности, Кентерберийский договор интересен тем, как формулирует о&бвинение в угрозе миру с целью обоснования действий сторон договора. Договоренности с герцогом Бургундским предварительно устанавливают условия будущего мира между Англией и Францией и создают союз, призванный содействовать реализации ответственности& за убийство предыдущего герцога. Наиболее важный из рассмотренных, мирный договор в Труа, предусматривает союз двух государств, Англии и Франции, под властью одного монарха, но не их объединение в одно. Все же некоторые положения этого договора могл&и бы со временем быть использованы для того, чтобы принять меры в направлении дальнейшего сближения внутренних правопорядков Англии и Франции и объединения двух государств.
