Обговорення проблем, пов"язаних із вступом у дію з початку 2016 р. економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зазвичай точиться довкола ризиків і можливостей, зумовлених взаємним зниженням тарифних обмежень.
Майже трикратна девальвація гривні вже радикально змінила цінові пропорції, тож для левової частки товарів зниження ставки мита (з 1 січня ц.р. середня арифметична ставка знижується Україною з 5,0 до 2,4%, а Євросоюзом - з 7,6 до 0,5%) погоди не робить. Значно важливішими є довгострокові чинники конкурентоспроможності, які пов"язані із структурно-технологічними особливостями вітчизняної економіки, її інституційною структурою, ефективністю державної політики та визначають стратегічно місце національної економіки у міжнародному поділі праці.
