У статті аналізуються положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі — УA). Автор стверджує, що УА створює нові правові засади особливої форми політичної асоціації та економічної інтеграції, які відзначаються трьома особливостями: всеохоплюючим, комплексним й обумовленим характером. Порівнюючи угоди ЄС із третіми країнами, автор вказує на те, що УА є новим правовим документом, який передбачає запровадження нового типу інтеграції в ЄС без набуття членства.