Інтенсивному розвитку спорту в першій половині ХХ ст. сприяла гостра конкуренція між спортивними організаціями, діяльністю яких опікувалися держави. Велику конкуренцію олімпійському руху складали численні спортивні організації, які належали до робітничого спортивного руху. Спортивні організації перебували під впливом комуністичних партій. Деякі держави виключали революційно налаштованих спортсменів із лав учасників Олімпійських ігор. Так створено робітничі спортивні союзи для участі в альтернативних змаганнях. Завдання дослідження – вивчити історію розвитку альтернативних змагань у першій половині ХХ ст. У статті висвітлено організацію спортивних ігор, які проводились альтернативно щодо Олімпійських ігор. Спортсмени робітничих організацій мали змогу брати участь у змаганнях такого виду. Змагання організовано Люцернським та Червоним спортивними інтернаціоналами. Спортивні інтернаціонали організували зимові й літні Олімпіади для робітників із 1925 р. до 1937 р. У них брали участь робітники багатьох країн і кількість учасників перевищувала чисельність спортсменів, які виступали на Олімпійських іграх. Крім того, результати змагань учасників робітничих Олімпіад іноді були вищими за результати олімпійських чемпіонів і призерів.
