Згідно авторської концепції, формування науково-освітнього простору є надважливим, безперервним та багатовимірним процесом, спрямованим на створення та розвиток інтегративного науково-освітнього середовища, що формується на принципах аподиктичності, стійкості, інтегративності, децентралізації та гуманності, що повною мірою актуалізує потенціал державного та громадського соціального управління, основним механізмом реалізації якого є інтерсуб"єктивна комунікативна соціальна взаємодія регламентована сукупністю інтегративних тенденцій.