На підставі архівних документів, які вперше вводяться до наукового обігу, на прикладі вірменської, молдавської та єврейської груп розглядається етнічний склад цивільного населення фортеці Ізмаїл на початку ХІХ ст. В статті наведено стислу характеристикупроцесу заселення названими народами території Південної Бессарабії, схарактеризовано основні напрями їх господарчої діяльності. На підставі авторських підрахунків зроблено порівняльний аналіз кількісних, вікових, професійних характеристик вірменського,молдавського, єврейського населення фортеці, проаналізовано їх майновий рівень життя.
Доведено, що найбільш чисельною групою серед цивільного населення фортеці Ізмаїл означеного періоду була вірменська. Основною сферою професійної діяльності вірменського населення фортеці була торгівля, якою займалися понад 40% вірменських родин. Наступними за кількісними показниками серед мешканців фортеці були молдавські родини. Найбільш розповсюдженими серед молдаван фортеці були заняття землеробством, наймана праця, рибальство. Третьою за чисельністю етнічною групою, представники якої мешкали на початку ХІХ ст. у фортеці була єврейська. Основним заняттям місцевих євреїв була торгівля, продаж гарячого вина, шиття одягу.
На основании архивных документов, которы&е впервые вводятся в научный оборот, на примере армянской, молдавской и еврейской групп рассматривается этнический состав гражданского населения крепости Измаил в начале ХІХ в. В статье приведена краткая характеристика процесса заселения названными н&ародами территории Южной Бессарабии, охарактеризованы основные направления их хозяйственной деятельности. На основании авторских подсчетов проведен анализ количественных, возрастных, профессиональных характеристик армянского, молдавского и еврейского& населения крепости, проанализирован имущественный уровень жизни. Доказано, что наиболее многочисленной группой среди гражданского населения крепости Измаил в рассматриваемый период была армянская. Основной сферой профессиональной деятельности армянс&кого населения крепости была торговля, которой занимались более 40% армянских семей. Следующей за количественными показателями среди жителей крепости были молдавские семьи. Наиболее распространенными среди молдаван крепости были занятия земледелием, &наемная работа, рыбная ловля. Третьей по численности этнической группой, представители которой жили в крепости в начале ХІХ в. была еврейская. Основным занятием местных евреев была
торговля, продажа горячего вина, пошив одежды.
On the basis of arch&ival documents, which are first introduced in the scientific revolution, for example, Armenian, Moldavian and Jewish groups regarded the ethnic composition of the civilian population fortress of Izmail in the early XIXth century. The article gives a &brief characterization of the settlement process called by the people in Southern Bessarabia, characterized the main directions of their economic activities. Based on the author"s calculations quantitative comparative analysis of age, occupational ch&aracteristics of Armenian, Moldavian, the Jewish population of the fortress is made, their living standards are analyzed. Author proved that the largest group of the civilians of Izmail fortress during this period was Armenian. The main sphere of pro&fessional activity of Armenian population of the fortress of Izmail was trade, which occupied more than 40% of Armenian families. Following quantitative indicators among the inhabitants of the fortress was the Moldovan society. Most common among Mold&avians fortress of Izmail was agriculture, casual labor, and fishing. The third largest ethnic group, whose members lived in the early nineteenth century in the fortress was Jewish. The main occupation of the local Jews was trading of different goods&, sale of hot wine, tailoring.
