У статті розглянуто вербальні репрезентації концепту-міфологеми ЕЛЬФ у єндоєвропейських мовах. Етимологічні основи імен концепту аналізуються в контексті універсологічних і лінгвокультурологічних студій. Виділені базові ознаки міфічної істоти, вербалізовані в лінгвокультурах різних етносів. Запропонована формально-логічна модель змісту концепту. Знакові репрезентації ЕЛЬФА є вузловими елементами смислових атракторів як інтерпретаційних моделей у контексті семіосфери. Відповідний денотат як "нечітка сутність" є суб"єктом альтернативних світів з динамічними параметрами, варіативними системами координат і степенем реальності.
В статье рассмотрены вербальные репрезентации концепта-мифологемы ЭЛЬФ в индоевропейских языках. Этимологические основы имен концепта анализируются в контексте универсологии лингвокультурологиии. Выделены базовые признаки мифического существа, представленные в лингвокультурах разных этносов. Предложена формально-логическая модель содержания концепта. Знаковые репрезентации ЭЛЬФА являются узловыми элементами смысловых аттракторов как интерпретационных моделей в контексты семиосферы. Соответствующий денотат как "нечеткая сущность" является субъектом альтернативных миров с динамическими параметрами, вариативными системами координ&ат и степенью реальности.
The article addresses verbal representations of the mythic concept ELF in Indo-European languages. Etymology of the concept"s names is interpreted in the framework of linguo-cultural and universalia-oriented studies. Basic &features of the mythic creature verbalized in various ethnic linguo-cultures are identifi ed. The article suggests a formal-logical model of the concept"s content. The ELF"S lingual representations function as basic nods of semantic attractors that c&onstitute interpretational matrices at the level of semiosphere. The respective object of reference identifi ed as a "fuzzy entity" appears to be a subject of alternative worlds marked by dynamic parameters, diverse navigational coordinates and degre&es of reality.
