На основі місткого концепту поетичного циклу Й. Сефериса "Міт-історема" у статті зроблено спробу інтерпретації онтологічних та історичних міфологем у романі "Еолійська земля" провідного грецького прозаїка "покоління 30-х" Іліяса Венезиса. Реміфологізація у поєднанні з новими формами історизму передає в тексті катастрофізм вигнання та втілює онтологічний трагізм історичного досвіду.
В статье на основе многозначного концепта поэтического цикла Й. Сефериса "Миф-история" предпринята попытка выявить онтологические и исторические мифологемы в романе "Эолийская земля" ведущего греческого прозаика "поколения 30-х" И. Венезиса. Ремифологизация в единстве с новыми формами историзма передает катастрофизм изгнания и воплощает онтологический трагизм историческогоопыта.
The article deals with mythopoetical analysis of the most famous novel by Elias Venezis "Aeolian Earth", a work typical of the Generation of "30. The ways the author chose to fuse history and myth produced a broad humanitarian view of the Catastrophe and expressed the ontological tragedy of existence.
