Статтю присвячено встановленню стилістичної специфіки іспанських народних загадок та з"ясовано їх статус як лінгвостилістичного феномену. Іспанську народну загадку досліджено як текстову категорію з певною стилістичною організацією, засоби якої кодують денотат. Йдеться про епітет як лексико-семантичний засіб декодування референта та форму стилістичного забарвлення; висвітлено принципи його класифікації та функціональну особливість у аналізованих текстах. Визначено, що епітет виступає одним з експресем,що сприяють пізнанню та структуруванню моделі світобачення в загадці.
Статья посвящена изучению стилистической специфики испанских народных загадок и определению их статуса как лингвостилистичного феномена. Испанскую народную загадку исследовано как текстовую категорию с определенной стилистической организацией, средства которой кодируют денотат. Идет речь об эпитете как лексико-семантическом способе декодирования референта и форме стилистического оформления; определены принципы его классификации и функциональная особенность в анализируемых текстах. Определено, что эпитет виступает одним из экспрессем, которые способствуют познанию и структуризации модели картины мира в загадке.
The article deals with the singling out of stylistic character of Sp&anish folk riddle and their linguostylistic status. Spanish folk riddle has been analysed as a textual category with certain stylistic organization, the elements of which code the denotatum. The epithet is singled out as lexical and semantic facility& of decoding of referent and forms of the stylistic colouring; principles of its classifi cation and functional feature are refl ected exactly in analysed texts. It is determined that the epithet is one of expresses which deal with cognition and stru&cturation of model of world in a riddle.
