Стаття присвячена дослідженню листування майстрів художнього слова української діаспори в контексті культурних традицій другої половини ХХ століття. Епістолярна спадщина Віри Вовк, Василя Барки, Ю. Соловія та великий масив літературно-критичного матеріалу про неї вперше стали об"єктом комплексного наукового аналізу, цілісної проблемно-естетичної інтерпретації. Послуговуючись новітнім літературознавчим інструментарієм, схарактеризовано листування як цілісний текст, його поетику в аспекті діалогічного зіткнення з різними культурними кодами й системами.
Статья посвящена исследованию переписки мастеров художественного слова украинской диаспоры в контексте культурных традиций второй половины ХХ века. Эпистолярное наследие Веры Вовк, Василия Барки, Ю. Соловия и огромный массив литературно-критического материала о нем впервые стали объектом комплексного научного анализа, целостной проблемно-эстетической интерпретации. Пользуясь новейшим литературоведческим инструментарием, охарактеризована переписка как целостный текст, ее поэтика в аспекте диалогического столкновения с различными культурными кодами и системами. The article investigates the Ukrainian diaspora writers correspondence in the context of the cultural traditions of the second half of the twe&ntieth century. The Vera Wolf, Vasyl Barka and Yu.Soloviya epistolary heritage and the large array of literary and critical material about it fi rst became an object of complex scientifi c analysis, integrated problem-aesthetic interpretation. Due to& latest literary tools, correspondence is characterised as a complete text, his poetry in terms of dialogical collision with different cultural codes and systems.
