Теоретично розроблено та емпірично веріфіковано модель впливу часової орієнтації особистості на копінг-поведінку через опосередкування когнітивним оцінюванням складної життєвої ситуації. Часова орієнтація розглянута як властивість особистості, котра дієна емоційно-оцінкові характеристики образу часової зони та стимулює поведінкові прояви. Емоційно-оцінювальні аспекти часової орієнтації відображають сприйняття часових зон і визначають поводження особи, а її поведінкові аспекти - ставлення та долучення до активностей, які актуалізують у свідомості образ певної часової зони. Вивчено структурні зв"язки аспектів часової орієнтації. Передусім встановлено, що орієнтація на минуле є найбільш цілісним явищем, тоді як майбутнє і теперішнє пов"язані оцінкою динамічності та емоційно-інтелектуального задіяння до цих часових зон; водночас не встановлені зв"язки між аспектами орієнтації на теперішнє, оцінка якого зумовлюється не гедонізмом, а досягненням цілей майбутнього. Доведено, що когнітивне оцінювання спричинене часовою орієнтацією особистості і визначає її копінг-поведінку, причому орієнтація на минуле детермінує переважно емоційні, а орієнтація на теперішнє і на майбутнє - інструментальні характеристики оцінкових зусиль у складних життєвих ситуаціях.
