У статті досліджується ідейно-естетична платформа мистецької спадщини Тараса Шевченка 1847-1861 рр. Аналізується художній стиль картин Кобзаря, що були створені ним на засланні та після повернення з нього. Наголошується на специфіці художнього мислення митця, особливостях стилю його сепій, офортів, гравюр, підкреслюється зв"язок мистецьких полотен із поетичною творчістю, вияви у них автобіографічного начала.
В статье исследуется идейно-эстетическая платформа живописных произведений Тараса Шевченко 1847-1861 гг. Анализируется художественный стиль картин Кобзаря, созданных им в ссылке и после возвращения с нее. Акцентируется на специфике художественного мышления художника, особенностях его сепий, офортов, гравюр, подчеркивается связь художественных полотен с поэтическом творчеством, проявления в них автобиграфического начала.
In this article the idea and esthetic basic oh the art heritage of Taras Shevchenko of 1847-1861 years are investigated. The art style of pictures of Kobzar that were made in exile and after coming back is analyzed. It is underlined the specific of the art thinking of artist, features of his sepiya, оfоrt, gravyura, it is underlined the connection between his art pictures with poems, representation in its autobiography aspec&t.
