Статтю присвячено ідилії Максима Рильського "На узліссі" (1918). У творі поєднується кілька стильових векторів (неоромантизм, імпресіонізм, неокласицизм). Такий синкретизм означуємо терміном "амальгама" (поєднання різнорідного). Поєднання різних стильових тенденцій засвідчило бурхливе зростання творчої особистості, становлення індивідуального стилю поета. Прикметно, що жодна з цих стильових ознак не домінує, оскільки індивідуальність поетичного стилю ранньої творчості М. Рильського полягає саме у їх гармонійному поєднанні.
Статья посвящена идиллии Максима Рыльского "На опушке" (1918). В произведении сочетается несколько стилевых векторов (неоромантизм, импрессионизм, неоклассицизм). Такой синкретизм обозначаем термином "амальгама" (сочетание разнородного). Сочетание разных стилевых тенденций продемонстрировало бурный рост личности, становления индивидуального стиля поэта. Примечательно, что ни один из этих стилевых признаков не доминирует, поскольку индивидуальность поэтического стиля раннего творчества М. Рыльского заключается именно в их гармоничном сочетании.
This article is dedicated idyll Maxim Rylsky "On the edge" (1918). The work combines several styles vectors (neoromanticism, impressionism, neo-classicism). This syncretism defines the &term "amalgam" (combining heterogeneous). The combination of different styles and trends witnessed the rapid growth of the creative personality formation of the individual style of the poet. Remarkably, none of these stylistic features dominates as p&ersonality poetic style Rylsky early works lies in their harmonious combination.
