Стаття присвячена розгляду теоретичного обґрунтування літературного поступу в його основних тенденціях: елітарності та масовості. Мотиваційною складовою, що зумовлює дослідження наукової проблеми, є закономірна тяглість побутування літератури в діалектичному вираженні. Ключовим критерієм розрізнення обрано жанр притчі з усією сукупністю синонімічних художніх моделей.
Статья посвящена рассмотрению теоретического обоснования литературного развития в его основных тенденциях: элитарности и массовости. Мотивационной составляющей, которая предопределяет исследование научной проблемы, есть закономерная продолжительность пребывания литературы в диалектическом выражении. Ключевым критерием разграничения избрано жанр притчи со всей разнообразностью синонимических художественных моделей.
The article is devoted to noticing of theoretical basis in two literary directions: elite literature and mass one. The motive component which causes the research of scientific problem is natural development of existing the literature in dialectical expression. The genre of parabola is chosen as the main criteria for distinguishing with all totality of synonymic artistic models.
