Народна поезія південних слов"ян (сербів, хорватів, болгар) трактується у роботі не лише в плані вивчення її жанрової природи і неповторної художньої специфіки, зокрема, у світлі наукових зацікавлень видатних науковців колишньої Югославії й України, а, головним чином, у її зв"язках з українським фольклором і художньою літературою. Йдеться про науково-критичне сприйняття, художні переклади, стилізації і прямі переробки, а також типологічні зіставлення на рівні стильових і жанрових особливостей, лексики,ритмомелодики.
Народная поэзия южных славян (сербов, хорватов, болгар) рассматривается в работе не только в плане изучения ее жанровой природы и неповторимой художественной специфики, а главным образом, в свете научных концепций исследователей бывшей Югославии и Украины, в ее связях с украинским фольклором и художественной литературой. Речь идет о научно-критическом восприятии, художественных переводах, стилизациях и прямых переделках, а также о типологических сопоставлениях на уровне стилистических ижанровых особенностей, лексики, ритмомелодики.
The national poetry of southern Slavs (Serbians, Croats, Bulgarians) is interpreted in this article not only in it"s genre nature and unique specificity, but in it"s relations with the Ukrainian folklor&e and Ukrainian literature. The question is critical perception, translations, stylizations, real alterations and typological comparisons on a level of the themes, styles and genre features, lexicons and rythmomelodics.
