Досліджується сутність релігійного навіювання, під час якого здійснюється вплив на поведінку і свідомість людини, в результаті чого змінюються властиві їй способи аналізу інформації і способи поведінки, знижується самоконтроль і самокритика. Зазначається, що процес навіювання підкріплюється самонавіюванням, взаємонавіюванням, що є благодатним підґрунтям для релігійних епідемій, під час яких втрачається ідентичність людини, відбувається руйнація "Я-концепції".
Исследуется сущность религиозного внушения, в ходе которого осуществляется воздействие на поведение и сознание человека, в результате чего изменяются присущие ему способы анализа информации и способы поведения, снижается самоконтроль и самокритика. Отмечается, что процесс внушения подкрепляется самовнушением, взаимовнушением, что является благоприятной основой для религиозных эпидемий, при которых теряется идентичность человека, происходит разрушение "Я-концепции".
The article examines the nature of religious suggestion, during which effects on behavior and human consciousness, resulting in a change inherent ways of analyzing information and behaviors, decreased self-control and self-criticism. It is noted that the process of suggestion is supported by autosuggestion, mutually suggestion t&hat is fertile ground for religious epidemics during which human identity is lost, there is destruction of "self-concept".
