Целью работы было установление количественных показателей устойчивости исследованных бактерий к экстремальным факторам - токсичным металлам (Cu2+), органическим ксенобиотикам (п-нитрохлорбензол) и УФ-облучению. Протестированы шесть штаммов азотфиксирующих бактерий, выделенных из образцов глин двух карстовых полостей - Мушкарова Яма (Подолье, Украина) и Куйбышевская (Западный Кавказ, Абхазия), а также референтный штамм Azotobacter vinelandii УКМ В-6017. Для этого определяли максимально допустимые концентрации Cu2+ и п-нитрохлорбензола в концентрационном градиенте и летальные дозы УФ по кривым выживаемости. Максимально допустимые концентрации для штаммов: 10 мг/л Cu2+, 70-120 мг/л n-нитрохлорбензола. Максимальные дозы УФ варьируют в диапазоне 55-85 Дж/м2 (ЛД99,99). Установлено, что по показателям устойчивости к трем классам экстремальных факторов выделенные штаммы карстовых полостей схожи со штаммом наземных почвенных экосистем. Наиболее активные исследуемые штаммы снижают концентрацию п-нитрохлорбензола в среде в 13 раз. Явление деструкции n-нитрохлорбензола азотфиксирующими бактериями может быть использовано для создания новых природоохранных биотехнологий для очистки промышленных сточных вод от нитрохлорароматических ксенобиотиков. Выделенные шт&аммы могут быть применены в качестве деструкторов ксенобиотиков для биоремедиации почв в агробиотехнологиях, а также для оптимизации азотного питания растений наземных экосистем.
Метою роботи було встановлення кількісних показників стійкості дослідж&ених бактерій до екстремальних факторів - токсичних металів (Cu2+), органічних ксенобіотиків (п-нітрохлорбензол) та УФ-опромінення. Протестовано шість штамів азотфіксуючих бактерій, що їх було виділено зі зразків глин двох карстових порожнин - Мушкар&ова Яма (Поділля, Україна) та Куйбишевська (Західний Кавказ, Абхазія), а також референтний штам Azotobacter vinelandii УКМ В-6017. Для цього визначали максимально допустимі концентрації Cu2+ та п-нітрохлорбензолу в концентраційному градієнті й леталь&ні дози УФ за кривими виживаності. Максимально припустимі концентрації для штамів: 10 мг/л Cu2+, 70-120 мг/л п-нітрохлорбензолу. Максимальні дози УФ варіюють у діапазоні 55-85 Дж/м2 (ЛД99,99). Показано, що за показниками стійкості до трьох класів екс&тремальних факторів виділені штами карстових порожнин подібні до штаму наземних грунтових екосистем. Найбільш активні досліджувані штами здатні знижувати концентрацію п-нітрохлорбензолу в середовищі в 13 разів. Явище деструкції п-нітрохлорбензолу азо&тфіксуючими бактеріями може бути використано для створення нових природоохоронних біотехнологій для очищення промислових стічних вод від нітрохлорароматичних ксенобіотиків. Виділені штами можуть бути застосовані як деструктори для біоремедіації грунт&ів в агробіотехнологіях, а також для оптимізації азотного живлення рослин наземних екосистем.
To determine the studied bacteria resistance quantitative parameters of extreme factors such as toxic metals (Cu2+), organic xenobiotics (p-nitrochloroben&zene) and UV-irradiation were the aim of the research. Six strains of nitrogenfixing bacteria isolated from clays of two caverns Mushkarova Yama (Podolia, Ukraine) and Kuybyshevskaya (Western Caucasus, Abkhazia) and Azotobacter vinelandii УКМ В-6017 &as a reference strain have been tested. For this purpose the maximum permissible concentration of Cu2+ and p-nitrochlorobenzene in the concentration gradient and lethal doses of UV by the survival caverns have been determined. Maximum permissible con¢rations for strains were as 10 ppm Cu2+, 70-120 ppm of p-nitrochlorobenzene. The maximum doses of UV-irradiation varied in the range of 55-85 J/m2 (LD99.99). It is shown that three classes of extreme factors resistance parameters of karst caverns& strains are similar to the strain of terrestrial soil ecosystems. The most active studied strains reduce the concentration of p-nitrochlorobenzene in the medium in 13 times. The ability of nitrogen-fixing bacteria to degrade p-nitrochlorobenzene cou&
