В статті досліджується художній переклад в контексті методологічних стратегій сучасної літературознавчої компаративістики. Зазначений феномен розглядається як результат між літературних контактів, багаторівневий творчий діалог, суб"єктами якого виступають автор-перекладач-читач. Автором проаналізовано перекладацьку спадщину шістдесятників із визначенням домінант їх художньої творчості.
В статье исследуется художественный перевод в контексте методологических стратегий современной литературоведческой компаративистики. Данный феномен рассматривается как результат межлитературных контактов, многоуровневый творческий диалог, субъектами которого выступают автор-переводчик-читатель. Автором проанализировано переводческое наследие шестидесятников, определеныдоминанты их художественного творчества.
The article highlights artistic translation in the context of methodological strategies of modern comparative studies. The aforementioned phenomenon is viewed as a result of cross-literary contacts, multilevel creative dialogue where the author, translator and reader prove to be the subjects of communication. The author analyses literary heritage of translators of the 60s as well determines the dominants of their artistic work.