У статті досліджуються пласти інтертексту та екфраз у спадщині Л. Стаффа як наслідок "поетичного стану" (Поль Валері) та спровокованих перекладами інших текстів. Проаналізовано синтез у творчості Л. Стаффа рис східної та західної людини через симбіоз францисканізму, дао-людини, наближеність до природи, позначеної руссоїзмом та гамсунізмом; розглянуто тексти Л. Стаффа, інспіровані творами М. Метерлінка, семіотизовані у концептах мовчання, часовому моменті очікування, "свого"-"чужого" простору.
В статьеисследуются пласты интертекста и экфразиса в наследии Л. Стаффа как следствие "поэтического состояния" (Поль Валери) и спровоцированных переводами других текстов. Проанализирован синтез в творчестве Л. Стаффа черт восточного и западного человека через симбиоз францисканизма, дао- человека, близость к природе, обозначенной руссоизмом и гамсунизмом; рассмотрены тексты Л. Стаффа, инспирированы произведениями М. Метерлинка, семиотизированные в концептах молчания, темпоральном моменте ожидания, "своего"-"чужого" пространства.
The investigation of intertext and ecphrasis layers in Leopold Staff"s inheritance is represented as a result of the "poetic state" (Paul Valery) and was caused by the translations of other texts. It is pointed out in Leopold Staff&"s creative work the combination of an eastern and western personality through overlapping of a franciskanism, a dao-man, closeness to nature as an echo of rousseauism and hamsunism. The author analyses Leopold Staff"s texts, inspired by 1aurice Maet&erlinck"s works recorded in the concepts of silence, temporal moment of expectation, and "one"s own"-"stranger" space.
