У цій статті вперше представлена повна бібліографія перекладів творів Марка Вовчока в сербській культурі, від оповідання Викуп в перекладі Мілана Джорджевича в часописі Вила з 1866 р, потім оповідань Максим Гримач, Орендатор і Парася в перекладі Александра М. Радовановича в часописі Вила з 1868 p., оповідання Кармелюк в перекладі Стояна Новаковича в часописі Матица з 1870 і народної казки Чари в перекладі М. Дж. Глииіича в часописі Звезда з 1901 р. з необхідними коментарами і аналізом зазначених творіві їх сприйняттям сербськими читачами. Найчастіші теми в творчості Марка Вовчка паразитичний спосіб життя дворян, трагізм життя кріпаків під час кріпосного права, боротьба проти кріпосного права, життя дорослих, життя дітей, кохання, але, все-таки, найбільший мистецький рівень Марко Вовчок досягає відображенням трагічної долі жінки-кріпачки, яка в тодішньому суспільстві була найбільше поневоленою, приниженою і бесправною істотою. Маючі на увазі свій романтичний зміст в якому любов і мудрість звичайного народного чоловіка перемагають жадібність, необачність і ненажерлівість землевласника, творчість Марка Вовчка, звичайно, була цікавою сербським читачам.
В данной статье впервые представлена полная библиография переводов творчества Марка Вовчка в сербс&кой культуре, от рассказа Выкуп в переводе Милана Джорджевича в журанле Вила из 1866 г, потом рассказов Максим Гримач, Арендатор и Парася в переводе Александра М. Радовановича в журнале Вила из 1868 г., рассказа Кармелюк в переводе Стояна Новаковича &в журнале Матица из 1870 г. и народной сказки Чары в переводе М. Дж. Глишича в журнале Звезда из 1901 г. с необходимыми комментариями и анализом указанных сочинений и их приемом сербскими читателями. Самые частые темы в творчестве Марка Вовчка парази&тический образ жизни дворянства, трагизм жизни крепостников во время крепостного права, борьба против крепостного права, жизнь взрослых, жизнь детей, любовь, но, все-таки, самый большой художественный уровень Марко Вовчок достигает отображением траги&ческой судьбы женщины-крепостницы, которая в тогдашнем обществе была самым угнетенным, униженным и бесправным бытием. Имея в виду свое романтическое содержание в котором любовь и мудрость обыкновенного народного человека побеждают жадность, опрометчи&вость и пожорливость землевладельца, творчество Марка Вовчка, конечно, было интересно сербским читателям.
This paper for the first time presents complete bibliography of Marco Vovchok creativity"s translations in Serbian culture, from short story Re&demption in Milan Dordevich"s translation in magazine Vila from 1866, than short stories Maxim Grimach, Rent-man and Parasya in Alexander M. Radovanovich"s translation in magazine Vila from 1868, short story Karmeljuk in Stoyan Novakovich"s translati&ons in magazine Matica from 1870 and folk tale Spells in M. D. Glishich"s translation in magazine Zvezda from 1901 with required comments and analise of specified works and their reception al Serbian readers. The most common themes in Marco Vovchok"s& creativity are parasitic life of nobles, tragizm od fanner"s lives during time of serfdom, fight against serfdom, the life of adults, the life of children, love, but, however, the highest artistic level Marco Vovchok reaches by shewing tragic fate o&f woman-serf, which is in that society the most oppressed, the most humiliated and the most disemprowered human being. Considering it"s idillic romantic content in which love and wisdom of common popular man ate winning greed, rashness and voracity o&f landowners, Marco Vovchok"s creativity, certainly, was interesing for Serbian readers.
