Одним із проявів антропоцентричного підходу до вивчення мови став розгляд її як факту культури. У даній статті представлено дослідження змін внутрішнього лексикону представників російської етнолінгвокультури, що знаходяться в умовах гетерогенного мовного оточення, які було виявлено в результаті проведення вільного асоціативного експерименту. В якості стимулів, запропонованих інформантам в ході експерименту, було обрано мовні маркери національно-культурної свідомості, виділені І.В. Приваловою.
Одним изпроявлений антропоцентрического подхода к изучению языка стало рассмотрение его как факта культуры. В данной статье представлено исследование изменений внутреннего лексикона представителей русской этнолингвокультуры, находящихся в условиях гетерогенногоязыкового окружения, которые были выявлены в результате проведения свободного ассоциативного эксперимента. В качестве стимулов, предложенных информантам в ходе эксперимента, были выбраны языковые маркеры национально-культурного сознания, выделенные И.В.Приваловой.
One of manifestations of the anthropocentric approach to the study of language was
considering it as a fact of culture. This article presents a study of changes in the inner
lexicon of Russian ethnic and lingual culture representatives& in conditions of
heterogeneous language environment, founded out as a result of free associative
experiment. The linguistic markers of national and cultural consciousness, pointed out by
I.V. Privalova, were chosen as stimuli offered to the infor&mants during the experiment.
