Даний текст аналізує болгарську модерну драму, яка була створена у часи війн з 1912 до 1919 років, модерністами, такими як Вл. Мусаков ("Далила"), Л. Стоянов ("Томирис"), А. Страшиміров ("Към слънцето-Отрешени") та ін., встановлює застосування синтетичного підходу, який паралельно використовує різні естетичні рівні - реалізм, символізм, сецесіон та експресіонізм - у побудові персонажів, простору, драматичної мови.
Данный текст анализирует болгарскую модерную драму, которая была создана во времена войн, в 1912 - 1919 гг., модернистами, такими как Вл. Мусаков ("Далила"), Л. Стоянов ("Томирис"), А. Страшимиров ("към слънцето-отрешено") и др., устанавливает применение синтетического подхода, который параллельно использует различные эстетические уровни - реализм, символизм, сецессион и экспрессионизм - в построении персонажей, пространства, драматической речи.
The present text analyses the Bulgarian Modern drama written during the wars between 1912 until 1919 by modernists such as Vladimir Musakov ("Delilah"), Lyudmil Stoyanov ("Tomiris"), Anton Strashimirov ("To the Sun - Withdrawal from Life") and others.Itestablishes the application of a synthetic approach that reveals the parallel use of different esthetic levels such as Realism, Symbolism, Sece&ssion and Expressionism, in the construction of characters, space and dramatic language.
