Практичне вирішення стартових завдань євроінтеграційної політики і наше фактичне входження в європейський інтеграційний простір — набуття асоційованого членства в його політичній системі та офіційне приєднання до зони вільної торгівлі, яка є невіддільною складовою економічного фундаменту ЄС, — потребують більш прискіпливого ставлення до численних викликів, які протягом тривалого часу перманентно розхитують інституційну конструкцію європейського співтовариства. Тупа апологетика і пусті пропагандистські гасла, які лунають із владних коридорів, — скоріш за все, ознака не лише політичного нехлюйства, а й насамперед низького професіоналізму. Потрібно знайти в собі інтелектуальний ресурс, щоб подолати цю, м"яко кажучи, недоречність. В євроінтеграційному процесі ми не маємо права на помилки, а відтак, повинні усвідомлювати природні суперечності ЄС, відрізняти в його структурах перспективні початки й ті елементи, що вже відпрацювали свій ресурс, відходять у минуле.
