Перебалансування сил на міжнародній арені внаслідок закічення біполярної епохи зумовили кардинальні зрушення у російсько-китайських взаєминах. Перетворення США на єдину глобальну надпотугу на початку останнього десятиліття XX століття та прагнення цієї держави закріпити статус-кво підштовхнуло російське та китайське керівництво до більш тіснішої співпраці та проголошення двосторонніх взаємин відносинами стратегічного партнерства.
Про виняткову роль чинника США у розбудові російсько-китайських взаємин свідчить двостороння нормативно-договірна база, в якій наголошується на спільному баченні сторонами вектору трансформації світоустрою - в напрямку мультиполярності. Такий підіхід відповідно демонструє несприйняття сторонами утриманння світового лідерстваза CILIA. Зокрема, на практиці антиамериканський сегмент російсько-китай-ської взаємодії вивляється в спільних або схожих підходах Москви та Пекіну щодо низки питань регіонального характеру, співпраці в рамках міжнародних діалогових структур, проведенніспільних навчань, відмові від долара США у взаємних розрахунках.
Однак, кожна із сторін намагається використовувати двосторонню взаємодію в якості додаткового інструменту впливу у процесі розбудови відносин із США. Це прослід- ксвусться в актуальном&у загостренні відносин між: Росією та США з приводу української проблематики. В цій ситуації Москва намагається продемострувати наявність підтримки своїм діям з боку Китаю, роль якого в міжнародних все більше зростає. Втім, в цьому ракурсі Пекін демо&нструє досить оборежний підхід та намагається отримати практичні зиски від російсько-американського протистояння. У випадку із Російською Федерацією це, в першу чергу, проявляється в економічній сфері. Водночас очевидним є звуження російських можливо&стей для маневрування в рамках геополітичного трикутника "Росія-Китай-США", що відповідно сприяє зростанню асиметричності у взаєминах між. Москвою та Пекіном.
Rebalancing of forces in the international arena as a result of the end of the bipolar era& led to fundamental changes in Russian-Chinese relations. The transformation of the US into a single global supeipower at the beginning of the last decade of the twentieth century and the desire of this state to maintain the status quo stimulated the& Russian and Chinese leaders for closer cooperation and the proclamation of the bilateral cooperation as relations of strategic partnership.
The exceptional role of the USfactor in the development of Russian-Chinese relations shows bilateral the tre&aty basis in which there is a general vision of the parties vector of the world order transformation - in the direction of multi-polarity. This approach demonstrates the rejection of the parties respectively holding by the USA ofworld leadership. In &particular, in practice an anti-american segment of the Russian-Chinese cooperation appears in the joint or similar approaches of Moscow and Beijing in a number of regional issues, cooperation within international dialogue structures, joint military &exercises, the refusal of the US dollar in mutual transactions.
However, each party tries to use bilateral interaction as an additional tool to influence in the process of building relations with the US. This can he seen in the current tensions betw&een Russia and the United States over the Ukrainian issue. In this situation, Moscow is trying to demonstrate support for its action by the Chinese party, whose role in international grows more and more. However, in this perspective, Beijing demonstr&ates quite cautious approach and trying to get the practical benefits of the US-Russiart confrontation. In the case of the Russian Federation is primarily manifested in the economic sphere. At the same time, it is obvious a reducing of Russian possib&ilities for maneuvering in the geopolitical triangle "Russia-China-US", which consequently promotes asymmetry in relations between Moscow and Beijing.
Перебалансироваиие сич на международной арене в результате окончания биполярной эпохи обусловили к&
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
