На Заході виокремлюють три основні наукові школи глобалістики - "гі- перглобалістів", "скептиків" і "траисформаціоналістів". Для представників першої з них сучасна глобалізація означає нову добу в історії людства, коли держави повсюдно підпорядковуютьсядисципліні світового ринку. "Скептики" впевнені, що глобалізація - це міф, який приховує справжню сутність міжнародної системи яка дедалі більше поділяється на три головні регіональні підсистеми, де уряди держав продовжують відігравати головну роль як вполітиці, так і в економіці. "Трансформаціоналісти" розуміють сучасні форми глобалізації як такі, що не мають історичних аналогів, і вважають, що держави як політичні інститути і суспільства як складні соціальні системи в усьому світі зазнають глибоких трансформацій, намагаючись пристосуватися до все нових змін.
Переважна більшість російських науковців роблять акцент на нових загрозах та небезпеках для усього людства,породжених глобалізаційними процесами, якими керують провідні західні держави на чолізі Сполученими Штатами. Вони мають на меті задоволення власних економічних потреб та інтересів за рахунок мети розвинутих країн. Підкреслюється циві/іізацїйне значення Росії (так званий "Руський мир"), як одного з світових центрів сили, що протистоїт&ь глобалізаційному перевтіленню людства відповідно до планів Заходу.
Представники української школи глобалістики займають більш помірковані позиції. Приділяючи головну увагу з псуванню протиріч та загроз, які несе людству глобалізація, українські до&слідники не заперечують її об "активного характеру, хоча й зазвичай констатують штучну спрямованість сучасних соціально-політичних трансформацій на користь найсильніших держав світу. Все більшої популярності в Україні останнім часом набуває використа&ння в дослідженнях глобалізації синергетичного підходу, коли акцент робиться не на масштабному розширенні людської діяльності, але на універсальній структуризації її механізмів та результатів.
In the West there are three main theoretical schools of &globalistics - "hiperglob- alists", "sceptics" "transformationalists". For representatives of the first one, modern globalization means the new era in the Human history when states are subordinated everywhere to the discipline of world market. "Scept&ics" are sure, that globalization is a myth which hides the real essence of the international system, which is more and more splitting into three main regional subsystems, where the governments keep playing the main role both in politics and economy.& "Transformationalists" consider modern forms of globalization as the ones that do not have historical analogs. They think that states as political institutions and societies as complex social systems are facing deep transformations all around the Wo&rld, trying to adapt to new changes.
Most of Russian researches make an emphasis on the new threats and dangers for mankind, caused by globalization processes, which are controlled by the leading western states led by the United States. They aim to &satisfy their own economic needs and interests at the expense of less developed countries. Civilizational significance of Russia (so called "Russian World") as one of the global centers of power that counteracts transformation of mankind due to the p&lans of the West is emphasized.
Representatives of Ukrainian school of Globalistics have more moderate positions. Paying the main attention to clarification of contradictions and threats of globalization, Ukrainian researches admit its objective cha&racter, though usually ascertaining artificial orientation of the modern social and political transformations in favor of the most powerful states of the World. More and more popularity is gaining the usage of the synergetic approach in researches, w&hen the emphasis is put not on large-scale expansion of human activity, but on the universal structuration of its mechanisms and results.
На Западе выделяют три основные научные школы глобалиситики - "ги- перглобалистов", "скептиков" и "трансформаци&
