Процес практичної реалізації преференцій актора майже не потрапляв у безпосередній фокус ані базових парадигм теорії міжнародних відносин, ані аналізу зовнішньої політики. Однак, з огляду на самостійне значення цього процесу, він потребує окремої проблематизації, належну теоретичну основу для якої може запропонувати соціальний конструктивізм До того ж, концептуалізація практичного виміру зовнішньої політики держав є необхідним компонентом формування конструктивістської теорії зовнішньої політики.
З точки зору соціального конструктивізму, практика є головною з"єднувальною ланкою між преференціями акторів та соціальним контекстом. У практичних діях актора відбувається об"єктивація конструйованих ним значень та їх перетворення на соціальну реальність, атакож формується стійке соціально-когнітивне середовище, яке резонує із власним самосприйняттям та ідентифікацією, тим самим підсилюючи її конститутивний ефект.
Це дає підстави констатувати, що у практичному вимірі зовнішньої політики держав відбувається утвердження та репродукція як їхніх конститутивних суб"єктних властивостей, так і соціальних структур, в рамках яких вони оперують. Тому держави не можуть просто обирати певні практики, виходячи з діапазону наявних ресурсів та поставлених завдань Ц&е означає, що не лише формування зовнішньої політики, алей її практична реалізація не може розглядатися в утилітарних категоріях необмеженого пошуку оптимальних опцій, а включає важливий соціальний компонент.
The process ofpractical implementation o&f actors" preferences has barely fallen into focus of either main paradigms of international relations theory or analysis of foreign policy. However, given its own significance this process requires separate scientific interpretation for which social& constructivism can provide an appropriate theoretic basis. Besides, conceptualization ofpractical dimension of state s foreign policy is an indispensable component for creating constructivist foreign policy theory.
From the social constructivist po&int of view, practice is the main link between actors "preferences and social context. Through implementing practical actions actors objectify the constructed meanings and turn them into social reality. They also form a stable social cognitive enviro&nment reverberating own self-image and identity and thus enhancing their constitutive effect.
These arguments lead to the conclusion that within the practical dimension of states foreign policy occurs the establishment and reproduction of both their& subjective constitutive properties and of social structures in which they operate. That"s why states cannot simply choose from among certain practices just balancing available resources and current tasks. It means that not only shaping of foreign po&licy but its practical implantation as well cannot be viewed solely in utilitarian terms of unconstrained choice of optimal options and contains an important social component.
Процесс практической реализации преференций актора почти не попадал в неп&осредственный фокус ни базовых парадигм теории международных отношений, ни анализа внешней политики. Однако, учитывая самостоятельное значение этого процесса, он требует отдельной проблематизации, подходящую теоретическую основу для которой может пре&дложить социальный конструктивизм. К тому же, концептуализация практического измерения внешней политики государств является необходимым компонентом для формирования конструктивистской теории внешней политики.
С точки зрения социального конструктивиз&ма, практика выступает главным связующим звеном между преференциями акторов и социальным контекстом. В практических действиях актора происходит объективация конструируемых им значений и превращение их в элементы социальной реальности, а также формиру&ется устойчивая социально- когнитивная среда, резонирующая с собственным самовосприятием и идентификацией, тем самым усиливая её конститутивный эффект.
Это позволяет констатировать, что в практическом измерении внешней политики государств происходит&
