The aim of the paper is to examine the evolu tion of the Pasdaran (Sepah-e Pasdaran-e E nqelab-e Eslami or the "Islamic Revolutio nary Guard Corps" but hereinafter referred to as "t he Pasdaran") through its various guises as a military-economic-political institution a rising from the Iranian Revolution of 1979. The anal ysis will incorporate the Conceptual Framework of Limited Access Order, as set out by Douglass Nort h & others, and will examine the social and historic context in which the Pasdar an participated by reference to the primary social bodies that existed at the time of the Islamic Revolution and their bearing on the development of the Pasdaran as it acquired othe r characteristics above and beyo nd its military status. The Pasdaran has achieved an almost unique social-political-economic-military role in Iranian society as it has used it s position to secure and maintain the extraction of rents that h ave placed it in a class of its own and defy meaningful comparis on with other real w orld examples. It is estimated that the Pasdaran controls between 25-40% of Iran"s GDP and controls 21% of the Tehran Stock Exch ange"s market value in sectors such as oil, petrochemicals, telecommunications, construction, mining and metals. Its proxim&ity to the Supreme Leader and its presen ce in the Majles parliament also enables it to influence the course of Iran є s political development fo r securing its wealth.
Мета роботи полягає у вивченні еволюції Пасдаран (Sepah-e Pasdaran-e Enqelab-e E&slami або "Корпусу вартових ісламської революції", надалі іменовані "Пасдаран") в його різних формах як військово-економіко-політичного інституту, що походить з іранської революції 1979 року. Аналіз буде включати в себе концептуальні рамки порядку об&меженого доступу, запропоновані Дугласом Нортом та іншими, і охоплює соціальний та історичний контекст, в якому Пасдаран брав участь у взаємодії з основними соціальними органами, які існували під час Ісламської революції, та їх вплив на розвиток Пасд&аран в міру набуття їм характеристик військового статусу. Пасдаран домігся майже унікальною соціально-політико-економіко-военною ролі в іранському суспільстві, використовуючи своє становище для забезпечення і підтримки отримання ренти, що зробило йог&о явищем особливого роду і ускладнювало значуще порівняння з іншими реальними прикладами в світі. Вважається, що Пасдаран контролює приблизно 25-40% ВВП Ірану і 21% від ринкової вартості Тегеранськоъ біржі в таких секторах, як нафта, нафтохімія, теле&комунікації, будівництво, гірничодобувна і металургійна промисловість. Його близькість до верховного лідера і його присутність у парламенті також дозволяє йому впливати на хід іранської політичного розвитку для забезпечення його багатства.
Цель рабо&ты заключается в изучении эволюции Пасдаран (Sepah-e Pasdaran-e Enqelab-e Eslami или "Корпуса стражей исламской революции", в дальнейшем именуемые "Пасдаран") в его различных формах как военно-экономико-политического института, происходящего из иранс&кой революции 1979 года. Анализ будет включать в себя концептуальные рамки порядка ограниченного доступа, предложенные Дугласом Нортом и другие, и охватывает социальный и исторический контекст, в котором Пасдаран участвовал во взаимодействии с основн&ыми социальными органами, существовавшим во время Исламской революции, и их влияние на развитие Пасдарана по мере приобретения им характеристик военного статуса. Пасдаран добился почти уникальной социально-политико-экономико-военною роли в иранском о&бществе, используя свое положение для обеспечения и поддержания извлечения ренты, что сделало его явлением особого рода и затрудняло значимое сравнение с другими реальными примерами в мире. Считается, что Пасдаран контролирует приблизительно 25-40% В&ВП Ирана и 21% от рыночной стоимости Тегеранской биржи в таких секторах, как нефть, нефтехимия, телекоммуникации, строительство, горнодобывающая и металлургическая промышленность. Его близость к верховному лидеру и его присутствие в парламенте также &
