Статтю присвячено розгляду структурно-семантичних особливостей прислів"їв
американських поетичних текстів ХХ століття. Прислів"я тлумачиться як усталене в мові багатоаспектне лінгвокогнітивне утворення, яке має синтаксичну будову речення, а отже, характеризується граматичною завершеністю; існує в художній свідомості певної історико-культурної спільноти й у лапідарній формі висвітлює її уявлення про світ та його пізнання людиною.
Статья посвящена рассмотрению структурно-семантических особенностей пословиц американских поэтических текстов ХХ столетия. Пословица трактуется как устоявшийся в языке лингвокогнитивный конструкт, имеющий синтаксическое строение предложения, характеризующийся грамматической завершенностью, а также существующий в художественном сознании того или иного историко-культурного сообщества и в лапидарной форме отображающий его представления про окружающий мир и его познание человеком.
The article focuses on revealing the structural and semantic peculiarities of proverbs in the 20th century American poetry. The proverb is viewed as a stable language construal that is grammatically complete and syntactically organized as a sentence; it exists in an artistic consciousness of a certain historic and cultural community and reflects &its apprehension of the world around and its cognition by a human being in a concise form
