Епістемологічний поворот філософування, який визначив специфіку філософії Модерну, є не так запереченням, як еволюційним перетворенням теоцентричної форми мислення. Таке розуміння дозволило виявити антропомістичні імплікації в філософських дискурсах Б. Паскаля, Б. Спінози, Г. Гегеля та Ф. Шеллінга. Транскрипція антропомістичних категорій здійснено на матеріалі розвідок А. Бергсона та Ж. Дельоза.
Эпистемологический поворот философствования, определивший специфику философии Модерна, представляется не столько отрицанием, сколько эволюционным преобразованием теоцентрической формы мышления. Такое понимание делает возможным выявление антропомистических импликаций в философских дискурсах Б. Паскаля, Б. Спинозы, Г. Гегеля, Ф. Шеллинга. Транскрипция антропомистических категорий совершается на материале трудов А. Бергсона и Ж. Делеза.
The epistemological turn which defined the specifics of Modern philosophy appears to be rather an evolutionary transformation of theocentric thinking than its negation. Such approach enables us to reveal the anthropomystic implications in philosophical discourses of B. Pаscal, B. Spinoza, G. Hegel, and F. Schelling. Anthropomystical categories are being transcribed in terms of studies by H. Bergson and G. Deleuze.
