У статті розглянуто проблему інтенціональності мовлення і пропоновано дизайн дослідження, спрямованого на створення типології мовленнєвих інтенцій у дискурсі. Дискурс розуміється як текст, що слугує для комунікації, з урахуванням його психолінгвістичнихі соціокультурних факторів. Відмічено, що звернені до аналізу мовленнєвих інтенцій психолінгвістичні дослідження не мають загальної методологічної бази. Представлено опис психологічного підходу у
вивченні інтенцій – інтент-аналізу. Окреслено об"єкт дослідження – різноманітні види дискурсу, у які включено суб"єкт (повсякденний, політичний, науковий, дискурс ЗМІ та ін.). висунуто гіпотезу, згідно якої для конкретних видів дискурсу характерний певне коло актуальних інтенцій суб"єктів спілкування, при цьому одні й тіж інтенції можуть набувати в різних видах дискурсу специфічний вираз.
