Aналізується сутність та головні напрями державної молодіжної політики, її роль у розвитку політичної активності студентської молоді; на багатому соціологічному матеріалі автор доводить, що активність молоді є могутнім чинником прогресу;
на жаль, в Україні цей чинник використовується ще недостатньо ефективно. Модернізація молодіжної політики має врахувати недоліки минулих років, досвід розвинених країн Європи і світу й запропонувати для молоді низку програм підвищення участі у соціальних і державотворчих процесах.