Перебування у полоні стереотипів та ідеологічних міфів, закладених радянською історіографією, протягом багатьох років позбавляло вітчизняних дослідників можливості наблизитися до осмислення великого пласту наукової спадщини талановитого укр. історика Наталії Юстівни Мірзи-Авакянц, який можна умовно визначити як історія жіночої повсякденності воєнної епохи. Йдеться про побут та повсякденне життя жінок в умовах воєн, революцій та збройних локальних конфліктів, що відбувалися на укр. землях у 16 - на поч.18 ст. Війна як соціально-політичне явище завжди являла собою не лише крайню форму вирішення соціально-політичних, економічних, ідеологічних, національних, релігійних, територіальних та інших протиріч між державами, народами, націями, класами і соціальними групами людей засобами воєнного насильства, але й особливу форму світу, в якому людина протягом певного часу жила і взаємодіяла з ін. людьми.
