Незаперечним є суттєвий вплив київської релігійно-філософської школи, яка була репрезентована науковою та освітянською діяльністю викладачів Київської духовної академії, відкритої у 1819 р., на сучасне вітчизняне філософування. Яскравим підтвердженням цього впливу може бути така наука, як писхологія, що розвивалася наприкінці XIX - на початку XX сторіччя у двух напрямках - німецькому (умоглядному) та англійському (експериментальному). У Києві німецький напрямок розвитку психології започаткував П. Авсенєв. Саме тому навіть за радянських часів відділення психології в КНУ імені Тараса Шевченка завжди увіходило до складу філософського факультету, тобто психологію вивчали як філософську, а не експериментальну науку. Англійське (експериментальне) спрямування у розвитку психології більш притаманне було московській школі психології. І тому в Московському університеті відділення психології за радянських часів завжди увіходило до складу біологічного факультету.
