Досліджуються деякі аспекти проблеми запозичення з європейських мов в
сучасній турецькій мові. Наголошується, що запозичення проникли практично в
усі сфери турецької мови: як у політичну, економічну, спортивну, наукову, так і
побутову. На даному етапі розвитку турецької мови, незважаючи на
діяльність Турецького лінгвістичного суспільства, спостерігається явний
надлишок запозичених слів, при цьому процес їх входження в турецьку мову не
слабшає. Турецьке лінгвістичне товариство приділяє велику увагу проблемі слів,
запозичених із західноєвропейських мов. Суть мовної реформи, початок якої
було покладено реформою алфавіту (заміна арабської графіки латиницею) і яка
здійснювалася створеним в 1932 році Товариством з вивчення турецької мови (з
1936 року воно стало називатися Турецьким лінгвістичним товариством),
полягала в розбудові турецької літературної мови, під якою малося на увазі
повернення їй індивідуальності, первозданної краси й багатства.
