У дослідженні аналізуються ідеї, проблеми, конкретні підходи до становлення та організації Київського, Новоросійського та Харківського науково-природничих товариств. Розкрита історична зумовленість розвитку прогресивних ідей членів науково-природничих товариств. Зокрема, згадуються голови Київського товаричтва природознавців: Бощов І.Г., Хржонщевський Н.А., Авенаріус М.П., Бунге М.А., Феофілактов К.М.
