У статті досліджено проблему використання політиками метаоповідей для саморепрезентації в медіа. Ми стверджуємо, що медійний образ політика формує геополітичні вподобання і впливає на електоральний вибір. У сучасних капіталістичних суспільствах культурною домінантою є постмодернізм, який є культурою імітування, стилізації, історичної алюзії. В умовах пастішу, гіпертекстуальності, ризомності такі суспільні інститути, як політика, релігія, наука, використовують глобальні дискурси метаоповідей для легітимізації і репрезентації.
Метаоповіді дають спільну платформу і дають змогу лигітимізувати вчинки і погляди політика. Метаоповіді використовують як інструменти змістових і інформайних війн. Вони є потужною зброєю культурних війн. Суспільні рухи, партії, організації та їх лідери використовують метаоповіді як інструмент формування громадської думки.
The article consideres how politicians use metanarratives for self-representation in media. We claim that the media image of a politician forms geopolitical preferences and influences the electoral choice. In modern capitalist societies postmodernism is a cultural dominant. It is the culture of imitation, stylizations and historical allusion. In conditions of pastiche, hypertextualism and rhizome such pub&lic institution as policy, religion, science etc. use global discourses of metastories for legitimization and representation.
Metanarratives create the general platform and allow to legitimize activities and views of a politician. Metanarratives ar&e used as instruments of substantial and information wars. They are a powerful weapon of cultural wars. Social movements, parties, organizations and their leaders use metanarratives as the instrument of formation of public opinion.
В статье исследу&ется проблема использования политиками метарассказов для саморепрезентации в медиа. Мы утверждаем, что медийный образ политика формирует геополитические предпочтения и влияет на электоральный выбор. В современных капиталистических обществах культурно&й доминантой является постмодернизм, который можно назвать культурой имитации, стилизации, исторической аллюзии. В условиях пастиша, гипертекстуальности, ризомности такие общественные институты, как политика, религия, наука и т. д., используют глобал&ьные дискурсы метарассказов для легитимизации и репрезентации.
Метарассказы создают общую платформу и позволяют лигитимизировать деятельность и взгляды политика. Метарассказы используются как инструменты содержательных и информационных войн. Они яв&ляются мощным оружием культурных войн. Общественные движения, партии, организации и их лидеры используют метарассказы как инструмент формирования общественного мнения.
