У статті доводиться, що найпоширенішими парадигмальними моделями суспільства є його атомістична і субстанційна доктрини та кооперативна концепція. Перші дві є однобокими та неспроможними пояснити відповідні властивості суспільства: атомістична - його процесуальну природу, появу соціального з індивідуального, а субстанційна - властивість людиномірності суспільства, тому вони поступаються кооперативній концепції за своїм евристичним потенціалом та мірою обґрунтованості й достовірності. Кооперативна концепція суспільства репрезентує його як саморегулюючу процесуальну систему соціальної взаємодії індивідів унаслідок необхідності задоволення ними іманентних їм потреб та дії інших комунікативних чинників. В основі кооперативної моделі суспільства лежить принцип його самореференції, тоді як дві інші моделі - атомістична та субстанційна - змушені вдаватися в підсумку до пошуків позалюдських чинників появи соціуму чи зображати його механістичним утворенням. Історичний досвід існування людських суспільств переконує в істинності кооперативної моделі пояснення їх природи.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
