У статті розглядаються один із провідних мотивів зарубіжного, подорожнього, нарису Олеся Гончара - "відчуття близькості" по відношенню до Іншого, його художньо-публіцистичний роз-виток через актуалізацію автором концептів прекрасного (поезія, природа, людина в їх сфері), специфіка їх художньо-публіцистичної репрезентації на духовність в їх гармонійній єдності. Проаналізовані наявні в текстах нарисів О. Гончара парадигми втілення духовного й національного начал народу, держави, країни, які письменник осягав під час своїх поїздок (японська сакура, океанський акваріум - "Японські етюди", орхідеї - "Орхідеї з тропіків" тощо), в якихвиявляв подібність до менталітету українця. Визначається своєрідність оповіді в зарубіжномунарисі О. Гончара: поєднання публіцистично-нарисових ознак (документалізм, публіцистичність) із белетризованістю, психологізмом, наявність новелістичних вставок, барвистість пейзажів, що зумовило самобутність жанрової природи творів.
The article concerns the main motives of Oles Honchar"s "foreign" itinerary - "the feeling of affinity" (propinquity) to, its artistic and publicistic development with the author"s actualization of the concepts of beauty (poetry, art, nature and human"s connection to them), the particularity of their ar&tistic and publicistic reflection in the spiritual world in their harmonic unity. In this research we investigated the paradigms of the spiritual and national origins of the image of some new nation, state or country cognized by the writer during his& travels around the world (Japanese sakura, ocean aquarium - "Japanese essays", orchids - "The orchids from the tropics" etc), which are found similar to Ukrainian mentality. The peculiarity of the narration in Oles Honchar"s "foreign" itineraries is& defined: they have publicistic essay features (documentary, political directionality) and the high level of fiction, psychological analyses, novelistic insertions, the colorfulness of landscapes at the same time due to the originality and the partic&ularity of these compositions" genre. This aspect is also covered in the article.
В статье рассматриваются один из центральных мотивов зарубежного, путевого, очерка Олеся Гончара "ощущение близости" по отношению к Иному, его художественно-публицисти&ческое развитие через актуализацию автором концептов прекрасного (поэзия, природа, человек в их среде), характер их репрезентации на духовность в их гармоническом единстве. Исследован характер использованных О. Гончаром парадигм воплощения духовного &и национального начал облика народа, державы, страны, которые писатель познавал во время своего пребывания за рубежом (японская сакура, океанский аквариум - "Японская сакура", орхидеи "Орхидеи из тропиков" и т. п.), в которых обнаруживал сходство с м&енталитетом украинца. Определяется своеобразие повествования зарубежных очерков О. Гончара: единство публицистическо-очерковых элементов (документализм, публицистичность) с высоким уровнем беллетризации, психологизмом, красочностью пейза-ей, новеллис&тические вставки, что обусловило самобытность жанровой природы очерка писателя.
