Проаналізовано види релігійної комунікації (повчальна, проповідницька, заповітна, настановча, прогно стична, прогностично-констатуюча) та особливості її функціонування в біблійних текстах. Звернено увагу на проблему дослідження повчальної комунікації (ужанрі проповіді простежується у формах нака- зового способу дієслів, які означають прохання, побажання, спонукання або наказ, виражається певним висловом узагальненого змісту; проповідницької комунікації (у проповідях містяться поради, напучення), заповітної комунікації (заповіт, настанови досвідченого володаря своїм близьким і підлеглим, характеризується такими особливостями, як повчальний тон, застереження), настановчої комунікації (простежу- ється у вказівках і порадах діяти певним чином і виражає філософські узагальнення у бінарних моделях; прогностично-констатуючої комунікації, яка характеризується встановленням певного факту; прогно стичної комунікації, яка виявляється у пророцтві певного факту і виражається словами з часовою семан-тикою; пророцтва - застереження у вигляді зауваження, що роз"яснює або уточнює думку.
Analyzed the types of religious communication (instructive, preaching, farewell, mentoring, prognostic, predictive - recital) and the peculiarities of its functioning in the bibl&ical texts. Attention is paid to the problem of eye-opening study of instructive communication (the genre of the sermon can be traced in the forms of the imperative verbs expressing request, desire, motivation, order, expressed as a certain generaliz&ed statement of contents); preaching communications (sermons contains advice, teachings); farewell communications (commandments wise life experiences to their friends and mentor subordinates characterized by such features as an instructive tone, warn&ing); mentoring communication (seen in the guidance and advice to act in a certain way, expresses philosophical generalizations from binary models); prognostic recital communication, which is characterized by the establishment of certain facts; predi&ction of communication, which manifests itself in the prophecy of certain facts, and is expressed in words with the time semantics; prophecy - warnings in the form of comments that explains or clarifies the idea.
Проанализированы виды религиозной ко&ммуникации (поучительная, проповедническая, напутственная, установочная, прогностическая, прогностически-констатирующая) и особенности ее функционирования в биб -лейских текстах. Обращено внимание на проблему исследования поучительной коммуникации (в& жанре про - поведи прослеживается в формах повелительного наклонения глаголов, выражающих просьбу, пожелание, побуждение, приказ, выражается определенным высказыванием обобщенного содержания); проповеднической коммуникации (в проповедях содержатся с&оветы, поучения); напутственной коммуникации (заповеди умудренного жизненным опытом наставника своим близким и подчиненным, характеризуется такими особенностями, как поучительный тон, предостережение); наставнической коммуникации (прослеживается в ук&азаниях и советах действовать определенным образом, выражает философские обобщения у бинарных моделях); прогностически-констатирующей коммуникации, которая характеризуется установлением определенного факта; прогностической коммуникации, которая прояв&ляется в пророчестве определенных фактов и выражается словами с временной семантикой; пророчества - предостережения в виде замечания, которое разъясняет или уточняет мысль.
