(Рекомендовано членом редакційної колегії д-ром фіз.-мат. наук, проф. Г.Т.Продайводою)
Оскільки ефективність досліджень поведінки швидкостей пружних хвиль в газоносних тонкошаруватих геологічних структурах залежить від вибору геофізичної та математичної моделей реального геологічного середовища, чисельних методів розв"язання задачі, то в роботі вважається доцільним застосування моделі квазіоднорідного, ізотропного тріщинувато-пористого двофазного середовища із заданими фізико-механічними властивостями. Пропонується розрахунок емпіричних співвідношень, що пов"язують об"ємний стиск, пористість і тиск в пористих породах довільного геологічного регіону. Проведено розрахунок кореляційних зв"язків і емпіричних залежностей між колекторськими властивостями і параметрами пружних хвиль, розрізнення сухих і флюїдонасичених порід на прикладі даних Залужанських свердловин. При розрахунку залежностей коефіцієнтів стисливості флюїдонасичених порід від пористості і тиску використано метод найменших квадратів (МНК). Проведено розрізнення флюїдів нафти і води за параметром густини. Створено алгоритм розрахунків.
Ефективність запропонованого дослідження, що базується на методико-програмному комплексі [7], його переваги та можливості забезпечуються:
- виробленн&ям чисельно-аналітичної прогностичної схеми інтерпретації сейсмоакустичних даних тонкошаруватих гірських порід за виявленими зв"язками між їх динамічними фізичними (ефективні швидкості поширення хвиль, коефіцієнти загасання амплітуд і поглинання їх е&нергії) і колекторськими (пористість, тріщинуватість, стисливість) властивостями;
- застосуванням запропонованої моделі та програмних продуктів у геофізичній практиці розвідки газоносних шарів до геологічної і геофізичної інформації про структуру р&озрізів і фізичні особливості газоносних басейнів. Введення в числову схему сейсмоакустичної розвідки експериментальних геолого-геофізичних даних про умови залягання гірських порід на досліджуваній площі обов"язкове з причини існування значних відмін&ностей між фізико-механічними властивостями різних територій. Облік такої вхідної інформації, а також структурних і розсіюючих особливостей гірських порід (густина, шаруватість, мікропористість) гарантує значне підвищення точності чисельного аналізу.& Попереднє тестування проведено на даних пружних модулів і швидкостей поперечних хвиль для сухих і флюїдонасиченних порід Navajo, Boise [7, 13]; розраховані пружні модулі і швидкості поздовжніх хвиль для сухих і флюїдонасичених порід Західного нафтог&азоносного регіону України (свердловини Залужани-18 і Залужани-19). Мета цієї роботи - продемонструвати можливості прогнозного методу [7] шляхом дослідження колекторських властивостей порід свердловин, оцінити їх газонасиченість за даними акустичного& каротажу та бази геолого-фізичних і петрофізичних даних.
Research into the behavior of elastic waves in thin-layered gas-bearing geological structures depends on the choice of geophysical and mathematical models of natural geological media and the &numerical methods of problem solving. Hence the efficiency of a quasi-homogeneous, isotropic fractured-porous two-phase medium with given physical and mechanical properties. We have suggested a method of calculating empirical on, porosity and pressur&e in porous rocks of an arbitrary geological region. Data on Zaluzhany wells were used to calculate the correlation and empirical relationships between reservoir properties and parameters of elastic waves and to distinguish dry and oil-gas saturated &rocks. The least square technique made it possible to determine the correlation between the compressibility factor of fluid-saturated rocks and their porosity and pressure. Discrimination between oil and water was based on the density parameter. An a&lgorithm has been suggested to do the corresponding calculations. The theoretical and practical implications of this study are as follows:
- developing a numerical analytical predictive model for interpreting acoustic data on thin-layered rocks whi&
