Галичина завжди поєднувала культури Сходу та Заходу. Серед авторів, творчість яких має безпосередній стосунок до цього історичного краю, – Карл Еміль Францоз, найкращим твором якого вважається роман “Паяц”. Ця “історія зі Сходу” розповідає про долю Зендера Ґляттайза, талановитого молодого чоловіка зі східногебрейського гетто, який намагався вирватися з вузькості провінційного оточення, щоб ступити на шлях західноєвропейської культури, яку ідентифікував з ідеалами нім. просвітництва. Хоча Францоз і прирікає свого героя на фізичну загибель, йому вдається в ідеалістичний спосіб показати його духовну перемогу. Виходячи з перспективи просторової герменевтики, роман “Паяц” особливо надається до аналізу за доп. понять М. Бахтіна “хронотоп дороги”та “хронотопзустрічі”, а також семіотики простору Юрія Лотмана.
