Досліджено особливості функціонування та еволюцію образу Кухуліна в драматургії Вільяма Б. Єйтса. Доведено, що в центрі трьох обраних для аналізу п’єс – “Коло яструбиного джерела” (1916), “На Бейловім березі” (1904), “Смерть Кухуліна” (1939) – життя героя постає в його трагічних кульмінаціях, відповідаючи парадигмі “квесту”.