Розглянуто роман В. Голдінга "Паперові люди" (1983) з точки зору міжвидової взаємодії літератури та архітектури. Окреслено простір контактних зв’язків і досліджено наслідки. У статті виявлено, що італійська архітектура, що супроводжує пошуки протагоніста, розширює значеннєве поле всього роману, а також сприяє декодуванню тих його імплікованих смислів, що пов’язані з
метафізичними пошуками самого Голдінга.
Рассмотрен роман В. Голдинга “Бумажные люди” (1983) с точки зрения межвидового взаимодействия литературы и архитектуры. Очерчено пространство контактных отношений и исследованы его последствия. Выявлено, что итальянская архитектура расширяет смысловое поле произведения,
а также способствует декодированию тех имплицированных смыслов в романе, которые связаны с метафизическими поисками самого Голдинга.
This paper examines W. Golding’s The Paper Men (1983) in the perspective of intermedial interaction between literature and architecture. It explicits the area of contact relations and defi nes the consequences. The Italian architecture expands the semantical depth of the novel as well as enables decoding the implicit connotations of the novel that can be associated with Golding’s own metaphysical refl ections.
