Розвідку присвячено проблемі фікційного як інструменту викриття суспільно-політичної дійсності 1930-х рр. у “апокаліптичних” ревізіях австрійського письменника Юри Зойфера у драматичній трилогії “Кінець світу”, “Асторія”, “Вінета”. Розглянуто, зокрема, сатиричну умовність як особливий вид фікційного, її функції в сатиричному тексті та засоби вираження в зазначених творах.
