Олюднення стихій та життєвих явищ, властиве міфологічному мисленню, закріплене в фольклорі в образі богів та духів живої природи, є невід’ємною рисою літератури фентезі. Інтертекстуальність фентезі-припущення зумовлює наступність фолькл. та літ. образів. Творам фентезі кінця 20 – поч. 21 ст. властива суголосність ідеям постмодернізму, що зумовило трансформацію звичних фольклорних образів відповідно до контексту доби. Розглянуто приклади персоніфікації стихій на матеріалі творів Діани Вінн Джонс, Ніла Геймена та Террі Претчетта.
